З понеділка ненавиджу брехню,
А з вівторка - зраду,
У середу даруєш новий біль,
А в четвер вивертаєш наново вади!
У п*ятницю ти будеш десь поруч,
А я забЛУкаю і тебе не знайду,
Буду дертися крізь десяток масок
І відшукаю, але, на жаль, не ту!
Дуже схожу, але не мою,
Інші додали її до колекцій,
Стерли моє ім*я, заклеїли штамп,
А в душу залили дивних суспенцій.
І от тримаю у руках невдаЛУ копію
(Та й яка може бути копія тебе?!),
Пропускаю маску крізь сепію і графіт -
Оригінал все ж досконалий... Винити себе?
А втім, я повернуся до болю спиною,
Підставлю під твоє сонце лице,
Можливо, я й надалі вживатиму пігулки
Від неврозу, помічаючи все це...
Ти ж іноді пишеш мені "дорогая",
І ми разом дивимося фільми з Цоєм!
А що мені лишилось?! Лікуватись!
І ми тоді протягнемо сто років "ізгоєм"!
І знову з*явиться "розуміючий погляд",
І ми знову станемо "сподвижниками по ідеї"...
Все, врешті-решт, повертається до старту!
І ти спалиш свою копію, мій фіолетовий геній!
Отредактировано caЯЯioN (2009-05-31 22:52:16)
