[power&greed]...

промінь замовк, вікно оголивши,
Чорна долоня сміється дощу,
Скельця очей рукою розбивши,
Хтось заховався, сказавши "Мовчу"...

Дощ пестить шкіру, волосся і губи,
Стікає руками, змиваючи гній...
Пестить собою засмічені труби...
Демонів рідних ворушиться рій...

Постать за постаттю входить у тіло,
В руки вкладають батіг для рабів,
Ляскіт лунає сміло-несміло--
Раб відчуває демонів гнів...

Холод дощу раптово опалить,
Влада-змія зів'ється в руках,
Душить і душить... Жалить і жалить...
Серце розіб'є моє у пісках...

Стогне, кричить дощ на подвір'ї,
Гладячи вежі сильним ножем...
Поплаче, поплаче, сльози всі зіллє...
І зникне химерний, оплаканий днем...

//09.07.07

Отредактировано mort (2009-05-26 01:36:04)