Вона любила "Депеш Мод" і дощову погоду,
Пірнала в кофту з капюшоном і бруднила кроси,
Волочила за собою мокрі, важкі джинси,
Не посміхалась перехожим в часопростір "Досі".
І старі вулиці нового міста вже запріли,
І вкрились мохом всі будинки і рекламні сови,
Вона ступа в калюжі, окривавлені рудою,
А повз - тролейбус поза-тим-часовий.
Дитя не Декадансу, не Дефолту,
Дитя розмріяних держав і міністерств.
Вона любила "Депеш Мод" і дощову погоду...
А що іще любити підлітку пост-радянських верств?
(7.05.09)
)
