* * *
Ми поєднані смертним гріхом
Зі своїм нерозділеним щастям.
Й не розкриється вічності схов,
Доки нам поєднатись не вдасться.
Доки нам не збагнути, чому
В цьому світі одвіку ведеться,
Що від кожної з придбаних мук
Все пустельніше в просторі серцю.


