По сходам відокремлених віршів
Прямую до прогалин де відсутні
Уражені ділянки міражів
Та спогадів, що знищили майбутнє.

Під корень/!/ хащу кривди, що тобі
Весь час гілками зради шлях вкриває!
Навіщо віддаватись боротьбі
За порятунок «щастя», що вбиває?

Покинь причал зруйнованих надій!
Тримай же міцно /серце/ мою руку...
Ми - друзі.За лаштунками подій
триває сповідь...Та я поряд буду...

Як  шабля, що завжди при козаку
/не заважає, не чекає згоди/...
Своє тепло із вітром принесу...
Цілунком на ніч,подихом турботи...
______________________________
Таис Весенняя = Тая Мая