Несподівано з’явлюсь,
Такими ж кроками як і потреба,
Що цвіте в тобі.
Не чути б стогонів твоїх, чекань, очей,
Бо все заллють потоки крові,
Лімфи, плазми і речей,
Що так любив я.
Німа розмова голки й тіла,
Оніміння вен, руки і пульс, що відбиває час твого чекання.
Герой на шість хвилин, перевертень потреби,
Обличчя мого не дізнатись, але відчуєш ти мене,
Коли по венах матиму тебе.

Підпис: Твій донор.
            До зустрічі в раю