Бути не з тобою...
Чому я маю бути не з тобою?
Навіщо я цілую знов його?
Чому ти думаєш, наступній буть котрою?
Чому б не кинути все? Й бути нам удвох!
Лиш зупинись... Закрий, коханий, очі...
І уяви одну-єдину... з сну.
Ну як, ми (правда?) з нею схожі.
Я бачу в тобі зіроньку ясну.
Ти долю десь шукаєш за горою.
А я тобі всміхаюсь прямо тут.
Ми станем щасливішими удвоє,
Спитай у серця і повір йому.


