Розбите дзеркальце, як скарб... в руці стискаю...
Кидаю виклик тому, кого не бачу...
Але відчуваю...

Розбите серце, нече погоду... сприймаю як належне...
І дощ малює море...Воно, як біль...
Велике... Та не безмежне...

Розбиті плани, як небажану гостю... маю зустріти...
Хто винен, що потрібна їй я...
Протягує гостя засушені квіти...

Розбите здоров'я, як висновок... показує результати...
Моєї реакції на снодійне...
Мене просто дістали тупі цитати!!!
Типу: „Все в твоїх руках!”