Важко читається, однак все, що писане на емоціях і почуттях наврядчи підлягає будь-яким правилам римування і додержанням розміру(

Зберігала вірність -
ЧОму або комУ?
Не чіпала ніжність -
Тепер питаю "чомУ"?
За віщо мені така карма?
Чи довго ще жити ось так?
Моя душа наче брама -
Ані пін-код, ані знак...

Самотня вовчиця - в неї горе своє
В очах поЛУм*я - самотність назовні
Ніхто не чіпає й біди її не знає
її серце як моє не зіб*ють паролі!

Втома шию зламає
Й мізки вимкнить за раз,
Серце цей біль не здолає,
Повертаю обличчя анфас!
Чому оптимісткою є?
Чому я не можу здатись?
Чому сльоза в ліжко впаде?
Чому можу я сподіватись?

Самотня вовчиця - хижачка нічного лісу
Ікла, швидкість і місяцю - в зброю власні сили
Захищає власне - опустіть завісу
Воня - як я, й що з того, що темряву згасили?!

(18.03.08)