можливо не римовано, але дуже відверто, коли сильно болить, не зважаєш на правила... Коротше, вважайте, що це щось на зразок білого вірша!

Паранормально відчуваю порожнечу
Всередені себе, коли стою на дні,
На дні емоцій, на дні почуттів.
Я лишила свою частку 16-тій весні...
Я так хворіла! Я душею хворіла,
Зачинялась у лавах сотень букв на листі,
Я нехотіла, відмовлялась сприймати.
Я віддала свою частку 16-тій весні...

Шкода,
Що шрами мого серця загоювати не мені
Вода
З моїх очей лилася, затопивши землю тієї весни
Пісень
Тоді було так мало, пам*ятаю три гітарні акорди
І день
Тривав сторіччя, я віддала свою частку 16-тій весні...

Звіреподібне життя лаштувала,
Коли ніч важливішою ставала за дні...
Моя маленька, не я завинила,
Я лишила свою частку 16-тій весні
Я намагалася жити далі:
Дивитись у вікно - забувати сни.
Моя маленька, я не хотіла,
Я віддала свою частку 16-тій весні...