за руку, до неба, спочатку безпека
а потім кохання, вас знищує спека
тіла наче привид у темряві ночі
а губи шукають твій подих
ви бачите світло, коли одні стіни
ви……страх вашого зниклого світу!!!!!!!
натхнення у спогадах вашого літа
розбитті серця, наче дитина
так обережно, ніби подих хвилі
ви над прірвою, нерви як стріли
життя настигло, воно буденне

і прахом всі надії, і снігом всі бажання
і страхом чужі губи,  безглузді всі шукання
закриті вільним часом, приховані в депрессі
розщепленні на атоми, порізані до крові
знищенні до попілу, бажання стресові