Мені до сліз набридло їхати
У потязі буденної нудьги,
Не можу всидіти, так хочеться спинити,
Втекти від залізниці чим подалі
Доки сонце зійшло, я так і зробила
І бігла, летіла, як промінь червоний,
До ніжного світанкового світла,
Прямо в долоні безтурботності.
Потім ковтнула яблуневого соку,
Зняла останнє ганчір’я депресії.
І хоч безглузде моє дивне щастя,
Цей ранок врятував мені життя
Втеча
Страница: 1
Сообщений 1 страница 3 из 3
Поделиться12008-06-09 00:07:22
Поделиться22008-06-10 10:48:57
бачила я вже твій яблуневий сік, павучок)))
Привіт!
Поделиться32008-06-10 14:41:20
Ви щось приховуєте?

"павучок"- це пароль?
Отредактировано blok-ivan (2008-06-10 14:42:24)
Страница: 1

