зводить з розуму стеля... благаю - не йди від мене!
я в тебе закохався як хлопчик! а хочеш чаю?
а можливо - так тихо - "ти вийдеш за мене?"
не кажи мені - "ні"!.. не даруй мені відчаю!

ти проходиш не повз, а наскрізь... як ножем -
по вологій шкірі... і від сонця сховатись
у мареві злої ночі... і ти знаєш,  - ми зможемо,
ми все таки зможемо, люба, не дратуватись,

не влаштовувати такі театральні сцени!
сніг іде. березень падає в вічність.
мінус - посмішка - не буду різати вени!
ти прийшла... і твоя і моя невинність

розчиняється в небі... і спалахує сонце...
21. 03. 08.

Отредактировано Dgonny (2008-03-21 00:52:13)