Тиша… ти поруч зі мною…
Чи мріється, чи все це дарма?
Чи довго ще сльози рікою,
Чи довго на серці зима?

Я можу кричати «Кохаю!»
Та серце не чує твоє…
Вмираю, за тебе, вмираю
Коли сонце небом зійде.

Йду містом, просто блукаю,
Між нами дороги й роки,
Зупиняюсь, телефон вимикаю,
Я є тому що є ти.

Сумую за поглядом твоїм,
За простим словом твоїм,
Сумую, сумна поволі,
Що я не с тобою, а з ним.

Для тебе співає це серце,
Для тебе я вічний актор,
Що вразі відкриває ті дверці,
Виходячи бути собой.

Та тихо вже небо заплаче,
Холодною кригою сліз,
Відчуваєш, напевно тим паче,
Мій біль тихий вітер приніс.

Спасибі, пробач, залишаю,
Ти все так спираєш на вік,
Тобі 28 я знаю,
Але ж вік кохання не стік.

Тиша… тільки тіні зі мною,
Пригорну я твою до душі,
Пригорну міцно-міцно в спокою,
Відпущу, відпускаю…іди… 
                                 21.12.2007 21:26:17