АНЯ ЛЕОНЕНКО, 14 років, (м.Нова Каховка)
ТАРАСОВІ
акровірші
Тяжкі часи тоді були,
А він благав поваги до Вкраїни,
Рабам казав: "Зривайте кайдани!"
Але, уперто йшов до полонини,
Страждав народ - і...був покірний.
Широкі, мов душа землі, лани
Енергію свою дають і нині
Всім, хто співає славу Україні,
Частину серця і душі їй віддає.
Еге, народе! Схаменись! Повір!
Нащадки Кобзаря збудують на планеті
Країну, де щасливим кожен буде.
Отож, вперед - до віри, до любові!
-------------------------------------------------------------------------------------------------
АНЯ ЛЕОНЕНКО, 14 років, (м.Нова Каховка)
Учениця літературного класу Новокаховської школи мистецтв

ТВОРЧЕСКАЯ АВТОБИОГРАФИЯ
Новая Каховка, мой родной город. Мой дом находится близко к природе. Глядя на неё, я успокаиваюсь и могу заниматься творчеством. Я люблю рисовать и писать рассказы, сказки и стихи. А ещё я занимаюсь спортом и туризмом, люблю путешествовать, была в Крыму, а скоро поеду в Карпаты. В свободное время я рисую, иллюстрирую свои произведения. Люблю вязать и вышивать.
Я учусь в литературном классе детской школы искусств. Была призёром городского конкурса «Смарагдове місто» 2005 и 2006 года. Моя сказка с собственной иллюстрацией печаталась в журнале «Веселка» (город Киев). В конкурсе «Пусть всегда будет солнце», который проводила областная детская газета «Закаляка» победила в 1 туре. А в конкурсе памяти Анатолия Бахуты -замечательного новокаховского поэта - я заняла 1 место.

