АНЯ ЛЕОНЕНКО, Я гортаю книжку
Я гортаю книжку.
Якось раптом вийшло,
Що перетворилось
На човен моє ліжко.
Підлога стала річкою
а стеля - білім парусом.
Я вирушила в подорож –
Далеку і з пригодами!
Пливу я по Дніпру
Впадаю в Чорне море,
А потім я лечу
І зустрічаю гори.
Ось їх круті верхи
Тримають білі хмари.
А унизу степи.
І десь музики грали.
Ця пісня - голос Божій
Дарує світло. Схоже,
Що це - не лиш для мене,
А для усіх - напевно!
Як добре, що є книги!
Усі життєві збіги
Можливі прямо в хаті!
І дуже-дуже добре,
Що вмію я читати!
-------------------------------------------------------------------------------------------------
АНЯ ЛЕОНЕНКО, 14 років, (м.Нова Каховка)
Учениця літературного класу Новокаховської школи мистецтв
ТВОРЧЕСКАЯ АВТОБИОГРАФИЯ
Новая Каховка, мой родной город. Мой дом находится близко к природе. Глядя на неё, я успокаиваюсь и могу заниматься творчеством. Я люблю рисовать и писать рассказы, сказки и стихи. А ещё я занимаюсь спортом и туризмом, люблю путешествовать, была в Крыму, а скоро поеду в Карпаты. В свободное время я рисую, иллюстрирую свои произведения. Люблю вязать и вышивать.
Я учусь в литературном классе детской школы искусств. Была призёром городского конкурса «Смарагдове місто» 2005 и 2006 года. Моя сказка с собственной иллюстрацией печаталась в журнале «Веселка» (город Киев). В конкурсе «Пусть всегда будет солнце», который проводила областная детская газета «Закаляка» победила в 1 туре. А в конкурсе памяти Анатолия Бахуты -замечательного новокаховского поэта - я заняла 1 место.
