Дякую за трохи пітьми...
вона вириває з корінням прогнилі корчі
і спалює теплим
знаєш, ледь теплим
вогнем.
наша душа здатна бувати німою
тіло буває наче кришталь на смак
не куштував
знаю
а ти спробуй
і намалюй у абсудних абстракціях небо як час
і пісок як океан.
в мене немає нічого в порожніх кишенях
навіть не бий
не намагайся знайти в мені дно
бо щезну з землі
або рафінадом втоплюся
в окропі смутку твого
або загублюся
у гардеробі масок твоїх
і понтів.
Отредактировано Янгулова Тетяна (2011-07-27 23:00:17)
