Моя персональна солодка Даруся
Щоразу лікує мою тугу віскі.
І я починаю любити. Я вчуся
Безцінно брутального досвіду. Мізки

Як ябЛУко, ділемо рівно навпіл,
А сік з-під них милосердно зливаєм
У контркультуру. Подібно мавпі,
Сповідуємося між кавою й чаєм.

Солодка Дарусю, моя черешнева,
Серпневим світанком у потязі мрячнім
Нас чекає коханка Женева,
Змальована з наших снів дитячих.

Помпезні готелі втамують спрагу
І зроблять ночі навічно білими.
Я покажу тобі сонну Прагу
З її пекарнями, ароматно-милими.

Твоє волосся - какаобобовість,
Твої вуста - абрикосовий джем.
Ти, Дарусю, моя стовідсотковість,
Ахуєнно інтелектуальна мем.