* * *
Вітрами дощі постирали.
Скоцюрбили небом ковіньку.
Нараяли і кривди, і правди.
І зради напились по вінця.
І ось на задриґаних бентлі
Колишуть знервовані брехні.
Поцуплений кубок у Стенлі
Ховають у звивини темні.
То, може, найбільший злочинець -
Сліпець у колгоспній коморі?
Його вже ніхто не відчинить,
Як тінь не розчиниться в морі.
І манить Париж на Багами
За вовчий білет для трамвая.
І важко нам жити з богами,
Тому що у нас їх немає...
Отредактировано AleksGun (2011-06-12 21:20:45)


