Гостріше леза

Вона призвичаїлась різати собі серце –
Неглибоко, чиркала лезом, щоб постійно кровило,
Бо так відчутніше і переконливіше воно б’ється,
Бо так воно концентрує розслаблені сили.
А часом стискала ножа, аж боліли в пальцях суглоби,
І лезо вганяла собі в груди – обов’язково на видиху,
Бо без повітря в легенях здається, що гуснуть тромби,
І смерть відчувається ближчою з її примхами.
Катувала себе і неслась у загально-культурній течії.
- Краще хлопця знайди! – їй казали батьки і вчителі-недоумки.
Та в епоху сніду і моральних виродків близкість стає небезпечною,
А віртуальне життя навчило робити все подумки.
Вона знала, що вона лицемірка і навкруг лицеміри.
Її сексуальне життя вирувало між серцем і менструацією,
Вона любила, як треться всілякий метал у шкірі,
І плювала в бабусині одкровення про зняття напруження в мастурбації.
А для збудження, щоб пульсацію в серці підсилити,
Щоб вибухала у мозку щоденна прісність в’язка,
Любила читати про рани, аборти – поезію з рваними ритмами
І ніколи наперед невідомою довжиною рядка.

Із циклу "Малолітка". Решта віршів в цьому циклі у моєму звичайному стилі))))