Як паперовий змій в твоїх руках
Літав...незнав біди,
Літав один у небесах,
Внизу сміялась, ніжно, ти.

Вертіла мною ,як хотіла
Котушку взад, вперед крутила
Палило сонце паперове тіло
І не дивилась ти, що вітер рушить крила.

Один зв’язок,тоненька тетива
Натягнута, як в лука перед взривом,
Натягнута, мов нерв струна,
І роз’єднались ми простим розривом...

Я впав у бруд...
              і повернутись не благав...
                           поки я гинув на землі
                                               у небі інший змій літав.....