Революція

Дух революції.
                       Сонце стріляє за комір,

В голову, в очі –
                         весною заскочений жовнір

Вкрай збожеволів.
                            У березневому просторі

Топче наш спокій,
                          пускаючи постріл за пострілом.

Ми відбиваємось,
                           ніби не стали дорослими,

Цілимо в натовп думками
                                      до відчаю гострими.

Хочеться враз наступати
                                      і буть милосердними.

Запал і спротив,
                         народжені в нас ізсередини,

Б’ються в легенях, у серці –
                                           в нетрях під ребрами.

Спрага страшна
                        за любов’ю, мистецтвом, шедеврами,

Так, ніби зараз чи завтра
                                       відчуємо, створимо,

По перемозі збудуємо
                                  триповерховими

Вулиці радості, щастя,
                                  і їх озеленимо,

Втопчемо в землю пасивність,
                                             засадимо кленами,

Вмиємо.
             Індустріальні міста будуть нашими,

Так, щоб ходити по них
                                    переможними маршами.

Досить терпіти цей світ
                                   догори перевернутим

І дожидати кінця
                           телерадіорекрутом.

Сонце по спині пече –
                                   не шкодує на витрати.

Нашу діряву свідомість
                                   пора би провітрити.

Отредактировано Антоніна Спірідончева (2011-04-01 14:52:19)