Падає настрій руками об стіл,
душа голові дорікає
за безліч несказанних слів,
і сон в очах позіхає.
Думка скрипить десь попереду мене,
що може попереду мене нічого нема...
Згвалтованим снігом лікує зима.
Подихом б`ється настрій об стіл.
мене розділяючи знову навпіл.
Отредактировано Olga Kubik (2011-03-04 09:05:39)

