Душі скарб
Твої коси – чисті роси,
А вуста – п’янкий дурман.
Жалять серце очі-оси,
Всі слова твої – обман.
Вмитись хочеться водою
Світанкових чистих рос.
Впитись хочеться з тобою
Повінню травневих гроз.
Скарб душі тобі відкрию,
Ніжних слів земну красу.
Кришталеву світлу мрію
В променях зорі несу.
це сайт, який я зробив для свого батька
на ньому розміщена перша збірка його віршів...
чекаю критики 
Автор знайомить читача з власним світом, у якому - любов до родини, рідного краю, його людей, гордість за минуле і тривога за майбутнє. А ще високі та світлі почуття, які надають збірці ліричного й емоційного забарвлення.
Отредактировано kapitoshka (2011-02-24 10:11:21)
