Повільно відпускаю повід
І віддаляюсь від орбіти…
Чи все життя моє не сповідь?
Чи то не сила - серцем жити?
Блукатиму серед фотонів,
Серед часток свідомості і духу;
Спостерігатиму алхімію іонів
І хаотичність первісного руху;
Стікатиму потоком вільним хвиль,
Зливаючись із іншими до стоку...
Налічую не першу сотню миль
Протистояння зустрічному потоку...
Я випромінюю радіоактивні почуття...
Я віддаюсь потребам абсолюту...
Я виринаю із космічного сміття...
Я гелієм у сонці буду.
Отредактировано Илорна (2010-12-15 12:59:21)
