Не треба більше слів,
все зрозуміло і без них.
Місто спить безбарвним сном
в кайданах ніжно-золотих.

Місто спить і спокій геть у всьому,
ба навіть вітер не колише легких віт.
Замовкло все, усе скувала втома
і лиш думки летять у далеч літ.

Пройде чимало всесвітів-галактик
і щезне геть у сірій млі.
Ми в'язні, в'язні-арештанти,
посаджені за грати
і наші грати осінь, її дні.
                         27.10.2010р.