Обличчя з трубкою.
Папір.
Фарбована пожежа.
Дим.
Мистецтво не милує зір,
Мистецтво, що буває злим.
Що зазирає у кутки
Душі
І викликає страх,
І починаєш подумки
Кричать про те, що бачив в снах.
І чуєш
Десь в собі,
У тьмі,
Народження чужих думок,
Що,
Закріпачені й німі,
Чекали тиску на курок.
І несподівано -
Не Ти -
Щось вирішальне і нове
Полонить тіло
Назавжди
І більш нікого не зове.