Втеча
Ще спи, виграй мені хоч трохи часу,
Щоб встиг збігти від тебе світ за очі.
Щоб на краю землі забув твою красу,
Що запалюється проти ночі.

Не розплющуй мереживо струминних вій,
Щоб тримати твій подих в дорозі,
Шепотіти собі: «я не твій, я не твій…»
Та забути невзмозі. Невзмозі.

Дай хвилинку хоча б,  щоб, піти назавжди
І ніколи тебе не згадати.
Я благаю тебе :»спи, кохана, ще спи»,
Але ти не бажаєш чекати.
Ти ще спи, моя люба, а я вже піду.
Ми зустрінемось знову під вечір.
Я без тебе покою навряд чи знайду.
Я іще не готовий до втечі.