пастка

З човна свого упевнено
Гачок ти закидав,
Найбільшу в світі рибину
Нарешті упіймав.
Та дотягнув до берега
І ледь не мертвий впав.
Скажи мені упевнено:
То хто кого спіймав?

Ти вовчу пастку до темна
У лісі майстрував
Кілки вбивав та звершу
Латаття й листя клав.
І ось у очі дивиться
Той, хто туди попав.
Скажи мені упевнено:
То хто кого спіймав?

Її лице звабливе
У барі виглядав,
Так довго і прискіпливо,
Мов все життя жадав.
В своєму ліжку зранку,
Допоки ти ще спав
Вона вже знала, певно,
Хто і кого спіймав.