Життєвий, творчий дуалізм,
Його повік не зрозумію.
Перед обличчям злий цинізм,
В його вустах, я злюсь, німію.

Як безтурботно, мов ягня,
Тобі у вічі підло брешуть.
Тож се не розумію я ,
Як із колоди куклу тешуть.

Як військо відданих кують,
Один в один, мов старець спраглих.
Їх знову відправляють в путь,
Обличчя різні, духом стадних.

Не стань лиш ти одним із них.
Не їж усе, чим нас годують.
Вмій пізнавати їх, й своїх.
Бо той хто слухає, - почує.

Тренуй і думку, й душу, й плоть,
Тренуй і волю, і відвагу.
Тренуй себе і друзів в слух,
Тренуй і пильність, і увагу.

Ми мусим сильними постать,
Ми люди,- нам творить майбутнє.
За мрію маєш все віддать.
То, лиш тоді, щось вийде путнє...