Похопившись серед тих сторінок
Не відчула більше тебе. Ніколи
Зайнялось білим полум’ям, охололо
Вщухло серце… Ти вбив його?
Вкрився попелом той наш світ…
Все буденне, не варте болю…
Вщухло, чуєш-бо, охололо
Скам’яніло. Тверде, мов лід
Серце. Вільне від сподівань
Пошматоване трохи часом
Зайнялось, обпекло і згасло
Охололо. А я – жива…
Отредактировано Татьяна Дударь (2013-12-01 12:30:34)

