Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! |
Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.
Вы здесь » Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! » ПОЭЗИЯ » коли ти мене любила
КОЛИ ТИ МЕНЕ ЛЮБИЛА
ти часто говорила ні
коли я хотів тебе торкатися
ти говорила ні
коли я хотів тебе цілувати
ти говорила ні
в часи
коли ти мене любила
ти завжди говорила ні
ти говорила ні
а потім нишком цілувала мене
і говорила ні
ти говорила ні
а потім цнотливо торкалася мене
і говорила ні
ти кохалася зі мною
і говорила ні
ти кохала мене
і говорила ні
Давно
в часи
коли ти мене любила
ти справді мене любила
Така жіноча логіка...
все логічно)))
Все логічно, правда,
дякую 
Але до чого тут поезія?
Фрейд бы рыдал от счастья сутки
Мужчины тоже так поступают. Правда, для такой логики в них должна быть некоторая "бабоватось" характера. Не женоподобность, а именно бабоватость. ))))))))))
А де поезія у даному вірші, я вас питаю!!!
AleksGun Заза мабуть перекладає з грузинської, тому в його """""віршах""""" я також поезії не розгледів, мабуть сходжу за мікроскопом 
Ігор,
заза пише українською. знайшли мікроскоп? певно Ваш робочий інструмент?
поэзия умерла, заза, совершенно бесстыдным образом убил ее, и вообще, таких как заза надо метлой гнать с форума, непонимаю, куда смотрят администраторы, это же ж ересь
Ігор,
думаєте в Грузії немає поезії? насолоджуйтесь:
მეფერება მზე ალერსის მთოვარს,
ვარდისფერად ცამან ჩამომთოვა...
მე მიგალობს, როდი მიმატოვა,
თოხიტარა, პაწაწინა რტო ვარ...
ქარი მარხევს და ყვავილებს მაცლის,
ყვავილს მომწყვეტს, გაიტაცებს მინდვრად...
დამიყვავე, ქარო, ნუ ხარ მკაცრი:
პატარა ვარ, მოფერება მინდა!
მითხარიო: როგორ, როგორ ვანდო
საიდუმლო აშარსა და მსტოვარს?
მებაღეო, ნუ დამტოვებ მარტო,
მეშინია, პაწაწინა რტო ვარ!
певно так буде простіше:
Диана Вачнадзе
У меня один нос,
один подбородок,
один лоб,
две щеки.
Восемь губ,
девять ушей,
двенадцать мочек,
двадцать грудей,
двадцать один сосок.
Семнадцать пупков,
шестьдесят четыре ягодицы,
сто пальцев и
тысяча вагин.
И это все для тебя.
Русудан Каишаури
Я сказочная героиня, вроде русалки,
вместо нижней части — метла.
Грудь — как у женщины, голова и руки — кости да кожа.
Мету и толку, ломаю, вытряхиваю,
готовлю,
рожаю детей — себе в наказание.
Верчусь, мучаюсь. От крови
с моего веника слетают цветы — оттого и асфальт злится,
Потом вновь мету, мою, тру,
верхом на метле пишу стихи.
Нино Дарбаисели
Заосенело (Настала осень).
Как красива (ты),
(ныне) зовущаяся женой (супругой) моей любви!
Как ты ходишь в толпе (среди людей) —
— гордая, слегка склонив голову,
как роза (уже) сорванная!
Давай сложим эти сумки,
присядем где-нибудь,
расскажешь,
как там (он),
который нас с тобой соединил (связал друг с другом)...
Как волна — лодки,
по-прежнему разбрасывает ли он обувь, приходя домой?
По-прежнему ли любит чай без сахара?
По-прежнему ли раздражается,
когда его трогают (трогаешь) за мочки ушей?
Меня не вспоминает? (я ему на память не прихожу?)
Потом пойдем своими дорогами (путями),
будем так ходить,
пока все
окончательно
не соберемся (объединимся, соединимся) там (?).
присоромили. виправляюсь.
Коли ти мене любила
Своєю любов'ю вбила
Насправді ти не кохала
Тільки мій мозок ...
правда краще?
Заза, уймитесь, все же прекрасно... По крайней мере в вашей ПОЭЗИИ )))
Поезія - це передовсім метафора. Без метафори поезії нема, є тільки передача інформації. А метафорі навчити неможливо, з нею треба народитися.
AleksGun Цілком підтримую. І не треба сердитися, Заза, гнів - ознака слабкості: ворог, який вкаже на помилки, краще товариша, котрий тільки лестить...
AleksGun,
а давайте пошукаємо метафори Ігоревим мікроскпом?
Ігор,
у Вас манія величі
заза нікого не вважає ворогом 
AleksGun,
а я Вас підтримую,
заза,
своєю аметафоричністю
регулярно вбиває поезію.
і скажу чесно
якщо я його десь зустріну... 
Але до чого тут поезія?
елементарно, Ватсон!
заза, своєю аметафоричністю регулярно вбиває поезію
от і пояснення
поезія, в даному випадку, виступає в ролі жерви 
Татьяна Дударь,
цілком підтримую
ох, ну не дискусія - а бойові дії
дякую
до речі
Заза мабуть перекладає з грузинської, тому в його """""віршах""""" я також поезії не розгледів
певно не варто людині з грузинським ім’ям говорити про відсутність поезії в грузинській поезії
Ти мене не так зрозумів, я проти грузинської поезії не маю нічого, тим більше, я з нею мало знайомий, а при перекладі з іншої мови, мелодійність може втрачатись. А на рахунок ворога і манії величі - це приказка. Ох, все треба розтлумачувати, наче в дит. садку.
ворог, який вкаже на помилки, краще товариша, котрий тільки лестить
це приказка
Ігор,
все, я здаюсь, певно Ви знаєте ще багато всіляких приказок... Ви перемогли
Доречі,
все треба розтлумачувати, наче в дит. садку.
я тільки недавно його закінчив...
Заза, у тебе гарний чуттєвий твір!
Заспокойся. )))) Кому не подобаєтся, хай не читають - уся проблема. 
INFERI,
Вы здесь » Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! » ПОЭЗИЯ » коли ти мене любила
