Ти світ любов"ю напувала,
Несла на крилах благу вість.
Чарівним словом окриляла,
І втихомирювала злість.
В руках твоїх теплилась мрія.
Сльозу втирала, гнала біль.
Для мене, ти, незрима сила,
Яка тримає звідусіль.
І хоч втекло вже тлінне тіло,
Але душа безсмертний світ.
Вона була, і є, злетіла.
І я пізнав в ній добрий цвіт...




