Перший куплет

Кожен день серед сотні облич,
Я шукаю твоє одне,
А воно, як його не клич,
То зрине , то знов мине.
І минає життя оте,
Так швидко,як потяг метро,
Де ти щастя моє золоте?
Я шукаю тебе. Я кохаю тебе!

Приспів
Де ти?Мій ідеал,моє життя…
Чи ти існуєш,такий як хочу я?
Такий як вірю я?
Мене цілуєш…
2р.

Другий куплет

Ти кохалась в любовній ліриці,
Та життя це прозова повість,
Знов крокуєш сама по вулиці,
Губиш душу свою і совість.
І життя стоїть на пероні
Й не сідає на потяг мрії,
І у сірих буднів в полоні,
Ти вихоплюєш мить надії

Приспів.