Сум смерека колихає.
На долонях вітер тримає.
Чекає того... того... єдиного.
Він плаями блукає.
Капелюхом мрії збирає
Й відносить до того... до того... щадливого.
Росперезана мава,
Позіхаючи, мляво,
Позирає на того... на того... з сопілкою.
Волохатий вар\ята
Очима пуска бісенята
Та чекає тойого.. тойого... коханія.
Довго танок муть вести.
Розкидають всі мешти.
Сонце й місяць від того... від того... пишніються.
Світом світла рожденні
Подарують нужденним
Сподівань легкодухих великі китиці.
ВзаємНаДія
Сообщений 1 страница 10 из 10
Поделиться12010-05-12 21:33:29
Поделиться22010-05-16 15:23:44
Очень своеобразно...
Поделиться32010-05-19 07:47:45
Когда написалось, даже меня удивило))
Поделиться42010-05-19 17:19:12
Вот это да!

Поделиться52010-05-19 18:18:11
Початок - був багатообіцяючим, але потім все пішло досить банально. По великому рахунку тільки останній рядок можна віднести до високої поезії:
Сподівань легкодухих великі китиці.
Поделиться62010-05-19 20:56:15
Понеслась...
А что такое "высокая поэзия" в Вашем понимании? ))
Поделиться72010-05-20 09:21:38
а чом би й ні!
дуже така цікава гуцульщина!))
Поделиться82010-05-20 21:14:34
Здравствуйте, Алекс! И до меня добрались))
Спасибо, Плагиат, за поддержку
Именно гуцульщина))
Поделиться92010-05-25 11:06:09
Здравствуйте, Алекс! И до меня добрались))
Сонечко, якби весь вірш був на рівні останнього рядка - було б геніально. А так лише стилізація під фольклор.
Отредактировано AleksGun (2010-05-25 11:06:26)
Поделиться102010-05-28 07:25:45
Зовсім не претендую на геніальність)) Це настрієвість

