Ти таврував моїм гербом купюри
Й розплачувався ними за добробут,
За мОю кров, за твОї авантюри,
Я ж щиро святкувала кожну нову спробу.
Ти стягами зшивав і заклики, й прохання,
Поштою надходив щопонеділка вдень,
Пропонував мені відродження й згорання,
Не лікував мою хронічну вже мігрень.
Я незалежність маю не тобою
І на твоїй спині - тату колишніх,
Як у Славка, не здамся я без бою,
Без Будди, Джезуса чи Крішни.
Ти мій обранець...
Напевне це мій фатум.
(2.03.10)
Отредактировано caЯЯioN (2010-03-04 14:53:43)

спасибо))