Літо іде
І шляхи його
Ще не пройдені ніким.
Кохана пішла
І шляхи її
Вкриті листям сухим
Сонце встає,
Я йому в лице
Обіцяв,
Як скарб нести
Марнославство часу
У серцях.
Дружба витікла
Як пісок крізь пальці,
Зникла.
Спини навкруг,
А хто обличчям повернутий,
Показує ікла.
Стій!
Тільки не втікай!
Залиш мене в інший день!
День як день,
А ти
Тримай мене лишень!




