ВЕДМІДЬ

Ведмідь розумів мистецтво
як танці із лихварями.
Він зна, що сердега світу -
посаджений на ланцюг.
Він бігав колись по лісу,
не знавши людської драми.
Наразі попав у дійство
акторів і волоцюг.

На ярмарку марнославства
він тішить сліпців ревінням,
хоча вже самому бридко
ходити задком вперед.
Він схильний тепер вважати
людей всіх двоногим звір'ям,
в яких життя, звичайно,
не пасіка і не мед.

А люди-то знають добре,
що мало для всіх мороки -
забрати із лісу звіра
і з цього не мати лих.
Але його тут тримають
для того, щоб він хоч трохи
наблизився до мистецтва
не стати одним із них.