А може серце вилитись дощем?
Або душа сховатися за розум?
Чи можуть почуття прожити день
І вмерти ранком від твого морозу?..
Таланом не стріляють поза очі,
Омріяне кохання бережуть,
Не стрибають із ліжка в ліжко проти ночі
І милі губи ревно стережуть.
Не може серце вилитись ніколи!
Душа завжди живе в грудях!
А почуття, коли вони прозорі,
Навіки поряд. Їх тобі віддам.

