Я печаллю розіллюсь із кров”ю,
Пропливу до кожного нерва,
Розцілую аорти і вени.
Знайду шлях до серця,
Увійду до нього в довіру,
Воно сприйматиме мене
Як спокуту за чужі гріхи.
Міцно обійму теплу душу
Й шепотітиму слова любові.
Вона повірить, обов”язково!
Бо ця душа – твоя, розірвана.
Я залатаю дірки і злижу кров,
Хоча ненавиджу її смак і запах.
Більше ніколи! Чуєш?! Ніколи
Не розривайся так через жінку!
Ризикну!
Сообщений 1 страница 5 из 5
Поделиться12009-12-28 09:54:58
Поделиться22009-12-28 15:45:25
Ой, слов нет... Чудесная вещь!
Поделиться32010-01-08 18:43:45
"Ніколи не розривайся так, через жінку!"_дуже слушне прохання. Ті, хто, справді, цінують нас, ніколи не змусять розірватися. Чоловік чи жінка - не має значення. 
Поделиться42010-01-10 13:43:28
Ті, хто, справді, цінують нас, ніколи не змусять розірватися.
Наоборот. Те, кто знает, на что мы способны, всю жизнь будут подставлять нас под такие ситуации, в которых мы сможем максимально реализоваться. Любовные отношеия между М и Ж - другое дело, и в стихе речь именно об этом, тут Вы правы.
Поделиться52010-01-17 18:01:03
Я именно отношения между М и Ж и имел ввиду 

