Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!!

Объявление

Журнал «СТЕНА» 2014: ВЕТЕР ПЕРЕМЕН!

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.



Ризикну!

Сообщений 1 страница 5 из 5

1

Я печаллю розіллюсь із кров”ю,
Пропливу до кожного нерва,
Розцілую аорти і вени.
Знайду шлях до серця,
Увійду до нього в довіру,
Воно сприйматиме мене
Як спокуту за чужі гріхи.
Міцно обійму теплу душу
Й шепотітиму слова любові.
Вона повірить, обов”язково!
Бо ця душа – твоя, розірвана.
Я залатаю дірки і злижу кров,
Хоча ненавиджу її смак і запах.
Більше ніколи! Чуєш?! Ніколи
Не розривайся так через жінку!

+1

2

:cool:
Ой, слов нет... Чудесная вещь!

0

3

"Ніколи не розривайся так, через жінку!"_дуже слушне прохання. Ті, хто, справді, цінують нас, ніколи не змусять розірватися. Чоловік чи жінка - не має значення. :flag:

0

4

Вейлас Хьюн написал(а):

Ті, хто, справді, цінують нас, ніколи не змусять розірватися.

Наоборот. Те, кто знает, на что мы способны, всю жизнь будут подставлять нас под такие ситуации, в которых мы сможем максимально реализоваться. Любовные отношеия между М и Ж - другое дело, и в стихе речь именно об этом, тут Вы правы.

0

5

Я именно отношения между М и Ж и имел ввиду :idea:

0