Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! |
Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.
Вы здесь » Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! » ПОЭЗИЯ » Колись
Колись я матиму тебе на вечерю...
Не додам ані соусу, ні спецій...
Буду брати тебе голими руками...
Буду нюхати, як кокаїн на скельцях...
Колись я стану єдиним ліжком...
І ти лягатимеш щоночі у мене...
Я обійматиму тебе простирадлом...
І залізатиму сміливо у кишені...
Колись ти знатимеш мене як довіру...
А я тебе - не здатним до зради...
І буде в нас вечеря в ліжку...
Твої ціЛУнки у мої вади...
(13.12.09)
Здорово!
не знаю, не знаю...)
caЯЯioN,
І залізатиму сміливо у кишені...
"залАзитиму", я би прибрав "і" (думаю, перенасичено), а "у" змінив на "в"
можливо без усіх "і" буде краще?
Буду брати тебе голими руками
я би бзяв брудними руками 
і без "тебе" (2-й раз, до того ж, можна без нього обійтись)
ані
не люблю це слово
І буде в нас вечеря в ліжку
як на мене, не зовсім органічно.
А це:
Буду нюхати, як кокаїн на скельцях...
Колись ти знатимеш мене як довіру...
А я тебе - не здатним до зради
Твої ціЛУнки у мої вади
Здорово!
Очень смело,я бы даже сказала,слегка сумасшедший стих...
Заза Пауалішвілі
1. У мене взагалі зараз кожне речення з "і" починається... не знаю чому... можливо, щоб показати безперервність дії, циклічність чи шо... важко від цього позбутись(
2. та нє, я нічого не братиму брудними руками... тим паче їжу... тим паче ТАКУ)))
3. Чому є сніданок в ліжку, а вечеря - неорганічна?
4. дякую, сама люблю ці моменти)
Влада то Ви ще сміливих і божевільних віршів не читали))) Але приємно, спасибі)))
можливо, щоб показати безперервність дії
як на мене, виходить навпаки
брудними руками
так емоційніше, до тогож це русізм
Чому є сніданок в ліжку, а вечеря - неорганічна?
Вечеря одуже органічна рядок - ні
залізатиму
?
нема такого слова 
Заза Пауалішвілі
це
новотвір)
Кохання ліризує Вашу поезію
а знаєте що найсмішніше - я не закохана))))
Это просто ощущение влюблённости сквозь строчки проскальзывает. Оно ведь может быть не только существующим, но и созданным общим словесным закулисьем. Так получилось и в этом стихе, и в некоторых других...
Правда, не знаю, возможно ли отличить впечатление от импульса? У меня например влюблённость "в наличии", а чувствуется ли это сквозь стихи, не знаю.
Но вещь и вправду неплоха. Нежная бескомплексность...
на днях мне рассказали, что на самом деле я дико закомплексованая, так что не знаю уж, такая ли нежная безкомплексность)))
Да, у тебя чувствуется влюбленность)
Просто я если и чувствую эмоцию - то максимально, поэтому все импульсы ощущаю четко... вот и выходит так) я воопще недавно открыла себя по-новой)
на днях мне рассказали, что на самом деле я дико закомплексованая, так что не знаю уж, такая ли нежная безкомплексность)))
Ну, в стихе не обязательна чёткая передача самой внутренней твоей сути, хотя именно это и придаёт изюминку стиля, это могут быть желания, привычки, мечты, впечатления тебя и от тебя...
Да, у тебя чувствуется влюбленность)
если и чувствую эмоцию - то максимально, поэтому все импульсы ощущаю четко...
Это хорошо, по-моему. А то вылавливание уходящего оттенка - наверное, не самый лучший метод создать картину в словах.
воопще недавно открыла себя по-новой)
главное в стихах - не врать, поэтому и переживаешь все как с самой собой)
красней-красней, некоторым это идет)
просто я думала, что я другая, что могу контролировать эмоции, не поддаваться им и жить отдельно, не высказывая повидением ничего... а оказалось наоборот... попав в "экстремальную" ситуацию я просто превращаюсь в вулкан или в шаровую молнию, к которой и прикоснуться нельзя - убьёт... вот этого я от себя не ожидала, теперь буду перевоспитоваться... потому что быть аж на столько подвладной своим эмоциям - плохо!
Ну да, жизнь может показать совершенно другое наше лицо. )))) Хотя, это полезно: можно узнать, на что ты действительно способна и бороться с настоящими недостатками.
кто как не жизнь нас перевоспитает)))
Твої ціЛУнки у мої вади...
ну а як це ще по-інакшому сказати?))) дякую)))
Твої ціЛУнки у мої вади...
дуже гарно сказано!!! А взагалі вірш дуже нагадав Таліту Кум - "Люблю поїдати чоловіків - хлопців, мужчин і мачо, я так люблю поїдати чоловіків - біологія все пробачить")))
відчувається грайливість і певна небезпечність)) от тільки "залізатиму сміливо у кишені", як на мене, трошки з іншої опери - хоча, чому б і не почистити їжу перед споживанням))))))
з ким, з ким, а з Талітою Кум мене ще не порівнювали))) хоч шось нове, дякую)
Вы здесь » Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! » ПОЭЗИЯ » Колись
