Я пам’ятаю те, як пахне твоя шкіра:
похмурістю передчуття розлуки
й безпечним відчуттям довіри.
Кімната, простір, світло, жодних звуків –
ти знаєш скільки важить кожне слово,
ти не говориш – тільки руки.
Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! |
Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.
Вы здесь » Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! » ПОЭЗИЯ » "Я пам’ятаю те, як пахне твоя шкіра..."
Я пам’ятаю те, як пахне твоя шкіра:
похмурістю передчуття розлуки
й безпечним відчуттям довіри.
Кімната, простір, світло, жодних звуків –
ти знаєш скільки важить кожне слово,
ти не говориш – тільки руки.
гарно... 
Задумка хороша, варто трішки доопрацювати і буде 
Dgonny, дякую 
P.S. Шанувальник Вашої прози
Missi, дякую,
що порадите 
Прошу вибачення, що переробила так глобально.Я просто захопилася
Не сподобається видалиш.
Я пам’ятаю те, як пахне твоя шкіра:
похмурістю передчуття розлуки
дощем пропахли твої ніжні руки
лиш в них мій спокій і моя довіра.
Кімната, простір, світло, жодних звуків.
Ти знаєш скільки важить кожне слово -
одне до одного і буде нова мова -
Де тільки МИ... Сплелись в косичку руки.
І погляди у небо як до Бога,
ми разом і це наша перемога...
ми разом і це наша перемога...
Знов революція?
Тут малось на думці трішечки інше 
Знов революція?
Мабуть це зараз такий революційний стан душі 
нє, ну ми все-таки на одній хвилі... зараз викладу те, що написала вчора... мені зається, що воно подібне)
це гуд.
А мне изначальный вариант понравился больше..
Мне тоже.
Понравилось!!!
Очень понравилось индивидуальностью ощущения чувств 
Cэнкс. Теперь по-английски.
Слишком ломано...
Спасибо. Я сам весь такой.
Ломаный.
Досконало!
Но убрала бы "те" из первой строчки.
Для пущей лаконичности.
Дякую 
"Те" все же оставлю 
Вы здесь » Форум молодёжного журнала "СТЕНА". Нам 9 лет!!! » ПОЭЗИЯ » "Я пам’ятаю те, як пахне твоя шкіра..."