НЕЗНАЙОМКА
(фантазія)

- Ласунчику, то не твоя цукерка?
- Хоч не моя, та я її візьму.
- Ласунчику, скажи мені відверто,
Де загубив цукерку ти свою?

- Моя кохана у краях далеких,
Їй байдуже, що я тепер один.
Солодша ж ти за ту мою цукерку,
Не шкода, що кохану не спинив.

- Від твоїх слів я не прийду до тями.
Але скажи, що сталося у вас?
- Любов давно покрилася снігами,
Бо не пройшла випробувань на час.

- Ти дивишся на мене так з-під лоба?
- Пробач, думки у щось таке сплелись...
Мені здалось, що в нас одна дорога,
Ми вдвох щасливі будемо колись.

- Стрімкий політ думок і сподівання
Висловлюєш так просто, без умов?
- Пробач, я червонію. Це кохання,
Незвідана ніким палка любов.

- Чекай, ти вже верзеш якісь дурниці...
- Ти мене маниш пристрастю очей.
Я й сам вже власних слів не розумію,
Від наших божеволію ночей.

- Ти що?! Між нами...
- О, пробач, це мріі.
В моєму мозку повна чортівня.
Я від одного погляду дурію.
Кохана, ти усе моє життя!

(зі старого...)