Мої метелики поспішають до тебе грозами,
Псують тобі зачіску і сідають на ніс.
А ти любиш мене віршами і прозами,
Піснями Діани, почутими навскіс.

Ти ловиш сіткою моїх метеликів
І зачиняєш у клітці власних очей,
На свято даруєш пір*я з ангеликів,
Справжнє тепло і присмак ночей.

А я кладу пір*я у конверти,
Облизую марки і відправляю в щастя,
Тепер я точно маю здерти
Татуювання колишніх на зап*ястях.

Тепер я точно маю вимагати
Трішки метеликів і до своїх очей,
А рано вранці даруватиму на свято
Справжнє тепло і присмак ночей.

(3.12.09)