Я відпущу тебе з свого серця тоді,
коли скажу іншому "Так!".
І не будуть слова ці холодні й пусті.
Буде посмішка на устах.

Я відпущу тебе із серця в той день.
Коли не згадаю ні разу.
Коли не згадаю твій колір очей.
Коли не відчую образи.

Я відпущу тебе із серця в ту мить,
Коли душа уже не здвигнеться.
Коли мене просто переболить.
І нічого не повернеться.

А тоді вже забудь моє також ім"я.
І забудь, як тебе любила.
Так, любила! До забуття...
Ти зламав в того щастя крила...

А тоді вже не згадуй сонячні дні.
Свіжість подиху вічних Карпат.
Я хотіла віддати все щастя тобі.
Ти ж обрав собі простір із втрат.

Я відпущу тебе. І хто-зна чи колись.
Ти зустрінеш мене можливо.
Не чекай, не кричи, навіть не зупинись.
...Просто я вже й без тебе щаслива.

Отредактировано Зоряна (2009-12-01 14:55:34)