Вах-вах! Кто бы сомневался: это не автор кострубато написал, это читатели ничего в искусстве не понимают. Старый номер. Могли бы и что-то "посучасніше" придумать.
Мой вариант стиха:
У відлунні моїх самогубств -
Тільки марності зболені дзвони.
Повернувшись із пам'яті губ,
Я вином захлинуся червоним.
Щоб навідатись в інші світи,
Де плекаються зоряні терни.
Я не міг сфери дум обійти,
Бо душа відбувала свій термін.
Вже призначений сум почуття,
Що жарини пилинками стали.
... Я кохав її в межах життя,
А вона мене - поза світами.
Отредактировано INFERI (2009-11-20 14:32:10)




