Моя дівчина занадто особлива.
Вплітає в довгі коси жовте листя,
Розстібує свій плащ і розкриває крила,
БЛУкає вересневим смутком міста.
Моя дівчина як завжди одиначка.
Під ковдрою ховає цноту волі,
Засинає в повний місяць, як хижачка,
І Самота вкриває її ноги голі.
Моя дівчина має сірі очі.
І ними скрикує до мене про кохання,
Я вдягаю окуляри їй - іду на злочин,
Щоб сЛУхом ввіритись хоч раз в її зізнання.
(16.11.09)
Отредактировано caЯЯioN (2009-11-17 11:58:05)
