Змарніло листя, люди, квіти
і ніде смуток свій подіти
Змарновано ще один рік
Сріблястий попіл сиплеться з повік
Умиюся самообманом
у спогади занурюсь вмить
Думки покриються туманом
і згаяного часу не злічить
Моє майбутнє - "венера в хутрі"
а я його заручниця німа
На нас чекає старість каламутна
а може нас нічого не чека...


