Т. Прохасько "Спалене літо"
Ти ТАК просила в мене запальничку
І ТАК курила сиґарету,
Ти так пристрасно трусила в попільничку,
Як кунжут з французького баґету,
Що я - аж ридав у літню зливу
І дощ облизував мої зап‘ястя,
А потім сЛУхав плівку хворобливу
Із твоїм голосом, залишеним на щастя.
І жовтий лист на моєму береті,
І мурахи, що втікають в Карпати,
І ти за ними в поїздовій кареті,
Кричиш: "Тарасе, восени чекайте!"
(3.11.09)

Погоджуюся з попереднім коментом, кінцівку треба підлатати. 
