Лілі ввійшла до студії о другій. Я саме завершувала ефір. На ній була коротка рожева сукня з багатим оздобленням (ну, знаєте, така, танцювальна). Вона пафосно всілася на диванчик, виставивши свої засмаглі ідеально поголені ноги. Які чорти її сюди принесли? Без запрошень, без попереджень. Це на неї не схоже.
- Почуємося завтра у нічнім ток-шоу. Гарного вам настрою. Бувайте!
Я зняла навушники, поцілувала у щічку звукорежисера, попрямувала до дверей:
- Пішли.
Ми мовчки спустилися до затишної кав’ярні на першому поверсі будівлі. Зайняли столик поруч із величезною пальмою.
- Ну, от, нарешті і привіт, - Лілі міцно і досить підозріло притиснула свої до моїх губ.
- Заспокойся! Навколо люди, - я байдуже відштовхнула її і присіла на металевий стілець. – Ти у справах?
- Можна сказати і так.
Підійшов офіціянт. Я замовила фідель. Лілі ніколи кави не любила, тому обрала, як завжди, чорний чай із бергамотом.
- Я тебе уважно слухаю.
Лілі зніяковіло поправила відстайлінговане волосся, зібране на японський манір. Вона помітно нервувала:
- Мені давно хотілося з тобою зустрітися… обговорити дещо… з’ясувати… я чула… Це правда, що у тебе нова подружка – піаністка Сюзанна?
- Добирай слова! Вона мені не подружка!
- Отже, це брехня?! – зраділо крикнула Лілі.
- Це набагато серйозніше, аніж банальне «подружка». Подружкою була мені ти і ще безліч інших. А Сюзанна – вона суттєва для мене. Вона – не ви, недозрілі і збочені.
Галантний офіціянт приніс замовлення.
- Це все, про що ти хотіла поговорити?
Дівчина помітно змарніла. Повільно розмішала у чашці цукор. Витягла із своєї гламурної сумочки мобільний, щось клацала, потім дала мені:
- Нещодавно видаляла старі файли і ось знайшла. Натисни «Play».
Я натиснула центральну кнопку. З’явилося відео. У кадрі – танцююча Лілі у шовковій нічній сорочці із трояндами (та сама, котру їй, як потім виявилося, дарувала Сюзанна на прощання). Якийсь шведський транс розривав колонки. Білосніжна атласна постіль не прибрана. Моя операторська рука тремтить, я щось гучно намагаюся донести напівроздягненій танцівниці. Це справжнісіньке Home Video для тих, кому за…
- Ти пам’ятаєш?
Звичайно, я пам’ятаю! Ми так постійно розважалися після яскраво проведених ночей у супроводі алкоголю, після незапланованих кабінок туалету у клубах, після роздягалень на пляжах Дніпра… Де таке забути?! Коли ти по черзі оператор і актор, ді-джей і співак, танцівник і порно-зірка. Колись гігабайти мого комп’ютера були забиті подібним відео, а зараз – ностальгічно посміхаюся і розумію, що це вже пройдено.
- Ти чудово знаєш, так! Проте ти вирішила припхатися на радіо, щоб показати оці дві хвилини 36 секунд твоєї флеш-карти?
- Ні, - Лілі сховала свою «Sony Erixon» назад у пекельний осередок гламуру, засіяний паєтками  поросячого кольору. Вона несміливо взяла мою руку. – Я просто хотіла нагадати тобі, як нам було цікаво і весело разом. Пам’ятаєш ці скажені пошуки вінтажних оздоблень? Раптові мандрівки до Одеси? Ці літри дешевого пива на різних паті? Мені цього бракує! Я хочу усе повернути! Почати наново! Усе ж  було класно! Допоки…
Я висмикнулась.
- Зачекай! – Лілі продовжувала. – Можеш жити із С’юзі. Мені байдуже. Аби Spend time із тобою! Ну яка тобі різниця з ким відпочивати: із готичною зазнайкою чи зі мною?
- Гей! Стули пельку! Ти чудово тямиш, яка різниця! Я тобі давним давно усе пояснила! Я казала, що мені з тобою більше не цікаво! Гейм овер! «Ми з тобою» - пройдений етап. У минулому, андестенд? Усе скінчено, закреслено, стерто. Фірштейн?
- Але чому не можна спробувати ще раз? Ти ж писала мені листів, - Лілі витягнула якісь роздруківки. – «Привіт, моя рожева квітко! Я сумую за тобою. Коли ти вже повернешся? Часто згадую наші безкінечні прогулянки. Пригадай, як ми ховалися від дощу під однією дитячою парасолькою…»
- Годі! – мені дійсно було це бридко і соромно чути. – Забираю усі свої слова назад! Я більше так не думаю! Та й ніколи не думала! Я тобі брехала! БРЕХАЛА! Все! Забудь! – я вихопила аркуші, розірвала на дрібні частини і викинула у попільничку. – Бачиш, уже нічого немає! І з електронної пошти можеш видалити. Тому що ти мене вже більше не хвилюєш! І не хвилювала. Забудь! Зітри з пам’яті! Зникни з мого життя назавжди.
Відвідувачі кав’ярні почали звертати на нас увагу. Лілі відвернулася від мене. Я знала, що вона зараз плаче. Вона завжди плаче!
- Фак! – я  схопила її за руку і потягнула на вулицю, лишивши на столі гроші за замовлення.
Місто посеред робочого дня нагадувало котельню. Купа чоловіків у костюмах, із кейсами. Купа жінок у вузьких сукенках в піцеріях. Сірі автівки. Молодь з рекламними проспектами. Гучна музика із супермаркетів. Поодинокі галасливі бабці з відрами. Звичайний гамір сучасного мегаполісу.
Ми впали на найближчу лавку. Я вичекала паузу, допоки Лілі заспокоїться, полагодить свій мейк-ап, сховає хустку до сумочки.
- Добре. Не будемо нервувати. Розставимо усі крапки. У нас був роман, так?
- Так.
- Нам було класно, так?
- Так.
- Це тривало довго, так?
- Так.
- Два роки, якщо не помиляюсь?
- Два.
- Я в цей час зустрічалась з іншими?
- Так.
- Тобі це подобалось?
- Ні.
- Ти мене сварила?
- Так.
- Отже, зустрічатись одночасно і з Сюзанною, і з тобою я не можу автоматично. Нагадай, що я тобі казала, коли ми розходились?
- Що більше не любиш мене, що я нецікава, примітивна, що я тобі була потрібна для одного, що ти використала мене, а я, наївна дурепа, усьому вірила, - знову плаче.
- Ти вважаєш це нормальним, так принижувати людину?
- Не нормально.
- Тобто я, еґоїстична сука, витерла об тебе ноги, а ти тут сидиш і благаєш повернутися?!
Лілі довго мовчить, а потім підіймає на мене свій вологий погляд:
- Можливо, ти передумала…
- Ні! Дідько, як можна передумати, якщо я тебе не любила?! Отак прокинулася посеред ночі і вирішила: «Я почну кохати Лілі!» Так ?! Це смішно!
Запала мовчанка. Я ніколи не вміла гідно розставатися із людьми. Я глибоко видихнула і піднялася:
- Марна розмова. Вона не матиме продовження. Не тримай на мене образу. Забудь.
Я відійшла на десять кроків. Задзвонив мобільний. На екрані з’явилося фото блідої брюнетки у чорному.
*
Шкода, що пам’ять – комп’ютерна система. Ніби і натиснув «Delete», а файли й досі лежать у корзині.

Отредактировано caЯЯioN (2009-08-20 19:47:46)